Шукаючи дорогу в щасливе майбуття
Ішов юнак по горам у сонячні місця.
Знайти кохання справжнє він мріяв навесні,
Щоб серденько зігріти й кохану віднайти.
Стомився у дорозі той хлопець й задрімав...
І чує дивний голос, що линув з ясних хмар,
Побачив двох дівчат він, прекрасних, як зоря,
І дух перехопило – вражала їх краса.
«Скажіть мені, дівчата, хто ви й звідкіля?
Які у вас є мрії про ваше майбуття?
Бо я любов шукаю по селах і містах,
Та де знайти, не знаю, мені той вірний шлях?»
І мовила красуня прекрасна, як зоря:
«Знайшов ти, що шукаєш, бо я - ЛЮБОВ ЗЕМНА.
Зі мною ти пізнаєш всі радощі життя,
І я в тобі відкрию таємні відчуття...
А мрію я про те лиш, щоб ти мене любив.
Мене завжди єдину, щоб на руках носив,
І для мене щоб співав ти, і мені служив.
А любити я тебе буду лиш тоді».
Але хлопець враз замисливсь й дівчині сказав:
"Може справді я шукаю все життя тебе...
Але що, як ясне небо хмара затягне?
І якщо не зможу раптом догодити я тобі,
То кохання твоє зникне й зменшиться тоді?"
Відповіла та красуня: "Вибирай як хочеш,
А любитиму тоді лиш, як усе це зробиш.
Лиш тоді кохання буде, як мені догодиш,
Як складуться почуття – то побачимо згодом".
І мовила дівчина, що поруч там була:
«Не сумуй ти, бо існує не лише любов земна.
Бог створив любов небесну – це моє ім’я.
Маю інші ідеали, цілі й мрії я.
Хочу з радістю зігріти кожну душу я,
Чоловіка буду вірно кохати завжди я.
Коли сумно, я розраджу, біль твій розділю,
Бо моя любов є вічна в радості й в жалю.
І люблю я не за настрій і красу очей,
А тому, що добротою Бог наповнює мене.
Хочу я, щоб й ти любив, всіх людей навколо,
Їхню душу зігрівав щирою любов’ю.
І обрав юнак небесну вічную любов,
Що уміла всіх прощати і радіти знов.
А любов земна чекала на закоханість нову...
Гляди, друже, будь уважним,
Вибирай собі не ту...
Прочитано 14107 раз. Голосов 8. Средняя оценка: 4,75
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Бог неизменен - Антонина Фенева Однажды мой друг попросил меня подписать открытку ко Дню рождения для его знакомой, при этом он предложил мне в пожелании написать какой-нибудь отрывок из Библии, который был для этой девушки актуален. Я попросила Бога дать мне понять, что сейчас особенно необходимо для нашей подруги. В моих мыслях появились слова «Книга Малахии, третья глава, шестой стих». Я нашла в Библии это место: «Ибо Я – Господь, Я не изменяюсь». Эти слова я написала ниже поздравлений и пожеланий. Мой друг удивился моему выбору, так как он не считал, что информация о том, что Бог – неизменен, так актуальна для этой девушки.
Он ушел, а я захотела остаться одна, мне было грустно и хотелось подумать о том, что я нашла в Библии, понять, почему именно эти слова сейчас нужны для знакомой моего товарища. В итоге размышлений и молитв пришли стихи и осознание того факта, что где бы ты ни находился и как бы не менялась реальность вокруг тебя, Бог тот же самый и на Северном полюсе, и на Южном. Какие бы потрясения в жизни, перемены в личной судьбе не постигали нас, Бог всегда верен в Своей любви к каждому человеку.
Как оказалось в последствии эту девушку в будущем ожидала поездка из Европы в Южную Америку, где она проходила обучение в одной из профессиональных школ. Резкая смена декораций, образа и ритма жизни могла смутить ее, но слова о том, что Бог не изменяется, могла укрепить ее и поддержать в этот особенный период ее жизни.
