Листопад, прекрасний листопад
Накриває листям сонний сад…
Боже, я малесенький листочок,
Дай із віття ще один ковточок,
Бо вгамуєш спрагу тільки Ти!!!
Розбуди бажання полетіти,
А не в товщі листя вічно гнити…
Дай пізнати радість висоти!!!
А сьогодні випав перший сніг…
Боже, я малесенька сніжинка,
Тільки б впасти на Твою долоню
І почути ніжне: змерзла, доню…
І розтанути від подиху Твого,
Зблиснути, як крапелька-сльозинка,
Тільки б на Твоїй щоці, о Тату!!!
А якщо краплинок тих багато —
Буде дощ — чи перший, чи останній?
Буде вітер—радісний, вінчальний?
Я цього не відаю, не знаю…
Знаєш Ти. Тобі я довіряю!!!
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Родина моя белая , как я... - Николай Зимин Пишу о своей Родине - Донбассе,где сейчас труднейшее положение.Мой город умирает в прямом смысле слова. Люди выживают в невероятно трудных условиях. Холод,дороговизна страшная.Безразличие власть имущих к проблемам Донецкого региона привело к полному физическому и духовному обнищанию.Не мог остаться равнодушным.Отзвуком этому - это стихотворение.Очень люблю свой край и молюсь за его новое экономическое, духовное процветание.
Родина моя , белая , как я ,
Видеть больно белую мне грусть.
Белою горячой белого стиха
За тебя , родная , заступлюсь.
