В іпостасі Воскреслого Божого Сина
Нам Спасіння дароване з синіх Небес.
Великоднього ранку, у світлу годину
Він во Істину Божу із мертвих воскрес.
У терновім вінку розіп'ятий за Світло,
Яке ніс на Голгофу під тяжким хрестом,
Великоднього ранку, коли все розквітло,
"Мир Вам!" — ніжно промовив Воскреслий Христос.
І у Серці, що прощення всім дарувало,
У тім Серці побачив здивований світ
Боже Світло, яке ні на мить не згасало,
Боже Світло, що сяє нам тисячі літ.
Животворним промінням надії і віри,
Стуком Серця Христового б'ється на люди.
І Любов'ю, Любов'ю, Любов'ю без міри
Ллється нині у спраглі і змучені груди.
Надія Кметюк,
Коломия, Україна
Надія Кметюк (нар. 1961р.) - авторка поетичних збірок “Божі очі” (1996) та “Ave Маріє” (1998), лауреатка премії ім. М. Підгірянки в галузі літератури та мистецтва обласного товариства “Просвіта”.
Нещодавно вийшла друком збірка вибраних творів поетеси:
Надія Кметюк. Молитви Надії: духовна поезія. — К: Лелека, 2012. — 64 с. — іл.
Ця тяжкохвора жінка мешкає зі старенькою мамою у містечку Коломия на Івано-Франківщині. Вже багато років Надія не виходить із дому, ув’язнена хворобою... проте у світ, ніби птахи Божі, полетіли її вірші.
З дозволу авторки розміщую в мережі її твори. Сама Надія не вміє користуватися комп’ютером.
Добре слово - надихає, окрилює і підтримує. Якщо ви захочете написати цій людині, надіслати їй листівку до свята, підтримати морально або матеріально, опублікувати її твори в часописі, альманасі чи на інтернет-ресурсі, пишіть на мій мейл zorianazhyvka@ukr.net і я надам Вам її домашню адресу.
ЗЖ
Прочитано 9489 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Детки, в школу собирайтесь - zaharur Этот "злой" стишок, своего рода пародия на известный стишок Модзалевского, саркастически бросает вызов современной системе образования, которая усердно лишает ребёнка Детства и приспосабливает его сознание для успешной интеграции в общество счастливого потребителя. Вместо развития сердца и возрастания в познании Творца, вместо открытия ребёнку неразрывной связи между духовным и материальным миром, она пичкает до омертвения ум ребёнка огромными пакетами информации с пикантным добавлением (для прикрытия своей наготы) псевдодуховных фиговых листочков (в виде всяких "Основ религии и светской этики")
Стихотворение было навеяно, в числе прочего, "Учеником" Уильяма Блейка:
УЧЕНИК
Приятно выйти на лужок
Рассветною порой -
Трубит охотничий рожок,
И жаворонок со мной
Щебечет озорной.
А в школу не хочу идти -
И мне там не с руки,
Где под надзором взаперти
В узилище тоски
Корпят ученики.
О сколько дней я загубил,
Войдя в постылый класс!
Над книгами лишался сил,
Но знаний не запас -
Они мне не указ!
Поет ли птица или нет
Из спутанных тенет?
Как детям быть, когда Запрет
Их крылышки сомнет
И радости убьет?
Отец и мать! Коль вешний цвет
Обронит лепестки,
Коль не увидят яркий свет
Нежнейшие ростки
Под пологом тоски, -
To что созреет меж ветвей
На дереве таком?
И пору юности своей
Помянем ли добром
Глухим осенним днем?
---
