У будинок впускаю весну:
Їх свіжі, пянкі аромати.
Чи у серці є місце Христу?
Друже, варто Ісуса пізнати!
Долітає із вулиці дзвін -
ПереспІви вдоволених птахів.
Чи вже Бог твоє серце змінив,
Поселивши Свій мир й дивну радість!?
Серед лісу біжить джерельце,
В його очі ясні задивляюсь.
Та найбільше - Господнє лице
Відшукати чи теж намагаюсь?
Ніжний пролісок душу манить,
І надія наповнює груди:
Мій Спаситель із неба зорить,
Й тих, хто прагне Його, бачить всюди.
Пробуджуся із співом птахів,
Буду з ними Христа величати.
Бог до смерті людей полюбив.
Й ще сьогодні готовий прощати!
***
"Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!" (Біблія, Ісая 55:6)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Изнемогшему в пути - В. Навлинский Автор этих стихов прошел сложный жизненный путь. Он обратился к Господу через откровение Иисуса Христа в ночном видении. Затем примкнул к одной из деноминационных церквей, в которой, как выяснилось впоследствии, не возвещалась вся евангельская истина.
Запросы его сердца встретили полное непонимание среди служителей, и это непонимание в конце концов вылилось во враждебность и даже предательство с их стороны.
Его поиски, сомнения, а также его посещение обездоленных и больных людей наложили отпечаток на содержание его стихов.
Более того, многие его стихи и были посвящены его знакомым, некоторые из них впоследствии обратились к Господу.
